Події в житті коледжу  
   
7 грудня – Катерини

7 грудня вшановують святу великомученицю Катерину, яка прийняла християнську віру і яку через це вбили за наказом імператора Максиміліана.
Напередодні Катерини після заходу сонця влаштовували вечорниці. Дівчата брали вишневі гілочки і ставили їх у воду або в горщик із землею. Якщо галузка розквітала до Різдва, то цього року дівчина мала вийти заміж. Так само ворожили і на членів сім'ї.
. У цей день прогнозували погоду на Різдво. "Як Катерина по воді, то Різдво по льоді". "Як на Катерини холодно, то буде голодно" (буде неврожай). "На святу Катерину ховайся під перину" – в ці дні завжди були великі морози.

13 грудня – Андрія Первозваного
«Первозванним», за святим Євангелієм та грецькою легендою, називається так тому, що зі своїм братом Петром й двома синами Заведея найближче стояв з учнів до Христа. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії, у самому Царгороді, на узбережжі Чорного моря та в околицях Києва.
У староукраїнському літописі, датованому ХІІІ століттям, розповідається, що Андрій зі своїми учнями доплив угору по Дніпру до гір, сказав на його березі: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков». Вийшовши на гори, благословив їх і поставив хрест. На цьому місці потім з’явилася Андріївська церква, Андріївський узвіз у Києві.
О.Воропай стверджує, що Андрій Первозванний — християнський святий, але в народній традиції звичаї та обряди в цей день мають стародавній, дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити».
Етнографи вважають, що в осінньо-зимовому циклі свято Андрія — одне з найцікавіших, найулюбленіших. Стародавня його назва«Калита» збереглася з дохристиянських часів. Тоді вечорницькі зібрання молоді, об’єднані цією назвою, розпочиналися 13 грудня і, припадаючи на період зимового сонцестояння, тривали до повороту сонця на весну, тобто до Різдва. Це був час найактивнішого язичницького ворожіння, відгадування долі, застосування різноманітних закликань і ритуальних дій, що в більшості залишилися в народній пам’яті і заповнили свято християнського апостола.
Святий Андрій Первозваний був покровителем молоді.
Прикмети і приказки, що пов’язані зі святом Андрія:

  • Якщо на Андрія сніг не йде — вся зима буде малосніжна й тепла.
  • На Андрія жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти.
  • На Андрія треба кожуха-добродія.
  • На Андрія робиться дівицям надія.
  • На Андрія вложи руку в засув у хліві.

17 грудня – святої Варвари великомучениці
Вважається, що свята Варвара має дар допомагати людям, рятувати їх від наглої (трагічної) смерті. Раніше вірили, що дівчинка, названа Варварою, обов'язково буде красунею.
У цей день варили вареники з маковою начинкою, оскільки це вже час Пилипівського посту. Дівчата збиралися на вечорниці, бувало, і ворожили на тих юнаків, на кого поклали надію у шлюбі. 
Прикмети цього дня:

    • Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
    • Дерева в інеї — урожай на фрукти.
    • Якщо горобці збираються на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
    • Хто заспить на Варвару, той цілий рік буде сонливий.
    • Коли на Варвари мороз приліз – ховай сани, бери віз.
    • Якщо на Варвари болото – зима буде красна, як злото.
    • Варвара показує дорогу, Сава мости мостить, а Микола пригвоздить.

18 грудня — Сави
Свято Варвари вважалося жіночим, а Cави — чоловічим. Цей день відзначали жартівливими обрядами і особливо активно в тих родинах, де були чоловіки з таким ім’ям. . Жінки веселилися в рукодільницьких гуртах, бо прийшла пора «і савити, і варварити, і куделю кучмарити». На нероб казали: «Савила та варварила, і сорочки собі не справила».
Відомі й інші прислів’я до цього дня:

  • Який Сава, така йому й слава.
  • По Савці свита, бо на Савку й шита.
  • Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці.
  • Сава приїхав на білих санках.
  • Савка бідний, Микола багатий.
  • Сава — батько зимового Миколи.
19 грудня – Святого Миколи Чудотворця

Це одне з найвизначніших, найвеселіших свят. У ньому дуже виразно поєдналися як дохристиянські, так і християнські звичаї та традиції.
Важливість святого і його свята підтверджується тим, що майже в кожній сім’ї обов’язково повинна була бути ікона Миколи Чудотворця.
І православні вважають Миколу Чудотворця заступником перед Богом, а козаки — покровителем під час походів.
Миколая Угодника  шанують найбільше з-поміж християнських святих. 22 травня – Миколи теплого, а Миколи зимного – 19 грудня. На Миколая і дітям, і дорослим дають подарунки.
Святий Миколай опікується воїнами, перевозить душі померлих "на той світ", володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагає всім у скруті, мандрівникам у дорозі. 

Миколая вважають чудотворцем: він оживляє підступно вбитих, рятує від смертної кари невинно засуджених, опікується вдовами й сиротами. Але він карає тих, хто працює у неділю, каже неправду і грає в карти, оскверняє живописне зображення святого.
Свято Миколая відзначалося по-різному в Україні. На відміну від весняного, зимового Миколая святкували особливо урочисто. Була така традиція: особливо шанований у сім’ї чоловік, часто дідусь, переодягався в «Доброго Миколая» і розносив чемним, слухняним дітям подарунки.
Святий Миколай опікується землеробством. На Лемківщині влаштовували заздравний обід на честь Миколая Угодника. 
З Миколи починалася справжня зима. «Миколай бородою трусить, дорогу стелить». Старалися із зібраного врожаю віддавати борги: «Коли ти не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
На Миколая хлопці вже починали домовлятися про колядки.
Прислів’я та прикмети до дня Миколи:

    • Після Миколи пшениця вкриє поле.
    • Хвали зиму після Миколи.
    • До Миколи та й ніколи.
    • Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне.
    • Як випаде великий іній — на гарний врожай хліба.
    • Як на Миколи піде дощ, то буде врожай на озимину.
    • Морозяний день — на урожай хліба й городини.
    • Перед Миколою іній — гарний овес вродить.
    • Який Микола зимовий, такий і весняний.
    • На зимового Миколи багато снігу — на літнього Миколи буде багато трави.
    • Хвали зиму після Миколи.
   
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
           
           
   

с. Шевченкове